 |
| Вот вам воду! |
Журналіст поцікавився в донбаського чиновника, чому в багатьох містах Луганщини в крані немає води. Той почав вішати локшину на вуха... Зрештою сказав, що Янукович так і не виконав своєї обіцянки...
Нещодавно прем’єр Микола Азаров відвідав Луганщину й пообіцяв, що через 2-3 роки проблем з водою в області не буде і мешканці позбудуться “такого ганебного явища, як подача води за графіком”. Він відзначив, що в Луганській області 17 населених пунктів одержують воду за графіком, і в переважній більшості міст і сіл вода неякісна.
– Я проблему, коли вода подається за графіком, знаю не з чуток. Мені довелося працювати й жити в одному шахтарському містечку. Вода подавалася на 4-й поверх о 12-й ночі і була до 4-ї ранку. Набирали ванну, набирали баки. Вода була жахлива. Постоїть 3-4 години – ось такий шар заліза, – ділився спогадами прем’єр.
Нещодавно прем’єр Микола Азаров відвідав Луганщину й пообіцяв, що через 2-3 роки проблем з водою в області не буде і мешканці позбудуться “такого ганебного явища, як подача води за графіком”. Він відзначив, що в Луганській області 17 населених пунктів одержують воду за графіком, і в переважній більшості міст і сіл вода неякісна.
– Я проблему, коли вода подається за графіком, знаю не з чуток. Мені довелося працювати й жити в одному шахтарському містечку. Вода подавалася на 4-й поверх о 12-й ночі і була до 4-ї ранку. Набирали ванну, набирали баки. Вода була жахлива. Постоїть 3-4 години – ось такий шар заліза, – ділився спогадами прем’єр.
Не знаю, про яке шахтарське місто згадував Азаров – він не уточнив. Але достеменно знаю, що сьогодні проблема шахтарських міст на Луганщині не в тому, що воду подають за графіком, а в тому, що графіка немає – її просто перекривають, і люди по декілька діб сидять без жодної краплі води. І цій проблемі вже не один рік.
Шахтарі хоч можуть на роботі помитися
– Ми вже 10 років отримуємо воду за графіком з 5-ї до 9-ї години зранку і ввечері. Точніше, повинні б отримувати. Але її не завжди дочекаєшся, – розповідає мешканка “кварталу Лютикова”, що в місті Краснодоні на Луганщині, пані Наталя. – Шахтарі задоволені, що мають можливість хоч у бані на шахті покупатися, бо вдома воду важко “впіймати”. 5 година вечора – води нема. Телефонуємо у водоканал. “А ви де проживаєте?” – запитує диспетчер. Кажу: квартал Лютикова. “У вас сьогодні води не буде”. А коли буде? “Чекайте”. Чому води немає, зазвичай не пояснюють. Іноді кажуть, що аварія, іноді просто грубіянять, а частіше за все просто не піднімають трубку. Час від часу сидимо без води по 4-5 днів.
Така ж сама ситуація з водою і в центрі міста.
– Та який там графік! Воду подають як їм там заманеться, – обурюється мешканка вулиці Першокінної. – Учора весь день не було. Іноді дадуть уночі на пару годин, іноді вдень, коли всі на роботі.
Кожна сім’я цього шахтарського краю знає, що водою треба запасатися, бо невідомо, коли вона потече з крана наступного разу. Люди напускають ванни, наповнюють баки, банки, каструлі – усі вільні ємності, що є в хаті.
Прання – то взагалі окрема історія. Звичайною машинкою не завжди пощастить попрати. Адже воду можуть лише на годину ввімкнути. Тож люди пристосувалися купувати величезні пластикові баки на 100-500 літрів і спеціальні пральні машини, які можна до цих баків приєднати. Так і рятуються.
У приватному секторі з водою ще гірше.
– У нас по вулиці Третій Провулок Ватутіна (так вона дивно називається. – Авт.) по 10 днів не дають воду, – бідкається власник будиночка пан Сергій. – Сусідка зателефонувала на гарячу лінію до Кабміну, почала скаржитися. А їй кажуть: та не може такого бути, щоб 10 днів не було води! Хоча після того дзвінка ситуація покращилася. Щоправда ненадовго…
Найбільше болить краснодонцям те, що немає кому поскаржитися. Кажуть, навколо кругова порука: начальник водоканалу – друг голови санстанції, і обидва товаришують з мером Краснодона.
Знову загроза жовтухи?
Проблему з водою в Краснодонському районі вже обіцявся розв’язати Віктор Янукович, ще перебуваючи на посаді прем’єра. Якщо Віктор Федорович обіцянку забув, то ми йому нагадаємо.
У червні 2003 року в містечку Суходольську Краснодонського району понад 700 чоловік захворіли на жовтуху. Висновок Міністерства охорони здоров`я звучав так: основною причиною спалаху вірусного гепатиту А жителів м. Суходольська є забруднення мереж водопостачання. У МОЗ наголошували, що 100% амортизації систем водозабезпечення та каналізування, високе стояння ґрунтових вод та подача питної води за графіком з перервою від одної до трьох діб і призвели до епідемії жовтухи.
У зв’язку з надзвичайною ситуацією до Суходольська приїхав прем’єр Янукович. На нараді розповідав про очевидні речі, що водоканалізаційне господарство потребує докорінної реорганізації і доручив Мінфіну та Державному казначейству виділити необхідні кошти на ремонт і відновлення водоканалізаційної мережі міста.
Тодішній голова Луганської облдержадміністрації Олександр Єфремов бідкався, що в цілому по області 52% водопровідних мереж повністю зношені, а в таких шахтарських містах, як Антрацит, Ровеньки, Брянка, Кіровськ, Краснодон, Стаханов, Суходольськ, Зорінськ, – на 70%.
У серпні Єфремов рапортував Януковичу, що епідемію гепатиту локалізовано і населення забезпечили безперервним постачанням питної води.
Це було вісім років тому.
– Сьогодні ситуація з водою краща, ніж була тоді, – розповідає мешканка Суходольська пані Неля. – Ми ж тоді місяцями сиділи без води. Це був жах. Зараз, як в усіх. Графіка як такого нема. Але час від часу вода з’являється. Можуть увечері дати, можуть у обід, можуть зранку. Але все ж таки звичайну пральну машинку-автомат ми поставити не ризикуємо.
Найцікавіше, що ціна води на Луганщині – одна з найвищих в Україні.
Наприклад, за один кубометр води мешканець Краснодона сплачує 7 грн. Водночас киянину такий самий обсяг води коштує 3,18 грн., а львів’янину – 4,54. Жителі Луганщини вже змирилися з високими тарифами, аби вода була. Але й за 7 грн. за куб її далеко не завжди виявиш у крані.
Невиконана обіцянка Януковича
Наприкінці травня мешканці Краснодона побачили на своїх під’їздах оголошення: у зв’язку з підготовкою до осінньо-зимового періоду воду кожного вівторка з 8-ї ранку відключатимуть на добу – нібито проводитимуть ремонтні роботи.
Щоб дізнатися, чому краснодонці потерпають від браку води і що це за ремонт такий, що кожного тижня потрібно на цілу добу вимикати воду, телефонуємо до начальника Краснодонського водоканалу Сергія Канюки.
– Мешканці Краснодона, Суходольська, Молодогвардійська скаржаться на проблеми з водою, по кілька днів люди сидять без води. У чому проблема? – запитуємо в начальника водоканалу.
– Це коли була скарга? – питанням на питання відповідає пан Канюка.
– Скаржаться регулярно. Буквально вчора весь день не було на “кварталі Лютикова”. Постійно жаліються мешканці Молодогвардійська.
– Учора на “кварталі Лютикова” проходили ремонті роботи, тому не було води. У нас із вівторка на середу вимикається місто, і ми здійснюємо підготовку до зими. Але до кожного не доходить, напевно. У нас до літа завжди цілодобово вода подається. Зараз спека. Виливають багато в землю. Це наш біч. Тому що ми живемо тут на камінні і кожен хоче в себе щось вирощувати й думає, що цю воду можна лити скільки заманеться… Але колись його треба ремонтувати, тому й відключають.
– А за яким графіком відключають?
– За яким графіком? Є аварійна ситуація, воду відключають, ремонтують і включають.
– І такі ситуації через день трапляються?
– А ви вважаєте, якщо 80% зношених мереж, вони щодня не можуть виникати?.. Тільки місяць вода подається за графіком. Решту часу в нас вода подавалася цілодобово.
– А що то за ремонтні роботи, через які щотижня на добу потрібно вимикати воду?
– Ремонті роботи, які необхідні. Існує поняття “підготовка до зими”, коли треба ремонтувати водопроводи. Їх колись треба ремонтувати чи ні?
– У Києві до зими, напевно, теж готуються. Але чомусь кожного тижня на цілий день холодну воду не вимикають…
– Я не знаю, як у Києві не ремонтують холодну воду. У Краснодоні ремонтують.
– Чому в Краснодоні ціна на воду одна з найвищих по Україні?
– Щоб у Краснодон дати воду, її треба гнати 45 км. У нас артезіанська вода, зі свердловини.
– Ваш водоканал пов’язаний з Луганським, який передано в концесію росіянам?
– Не пов`язаний, – уже кричить у слухавку пан Канюка.
Згодом заспокоюється й розповідає, що прем’єр Азаров знає: для розв’язання проблеми водопостачання тільки Краснодону потрібно 99 мільйонів гривень.
– А скільки коштів є на сьогодні?
– Ну звідки вони є?
– У бюджеті ж мають бути передбачені кошти на житлове господарство.
– Ніяких коштів зараз нема. А взагалі нам держбюджет винен 14 мільйонів. Не дають.
– Тобто якщо ви не знайдете 99 мільйонів, то ситуація з водою в районі погіршуватиметься?
– Звісно
– І жодних планів залучення інвесторів у вас нема?
– Поки що немає. Поки ми виживаємо самі
– А не боїтеся, що спалах жовтухи повториться?
– До вашого відома, після того, яку була жовтуха у 2003 році в Суходолську, гроші, які нам запланували дати, так і не дали.
– Але ж тоді сам прем’єр Янукович приїжджав і обіцяв.
– Тоді не тільки Янукович, усі приїжджали…
– І нічого не зробили?
– Ні.
...Можливо, я б повірила розповідям пана Канюки про те, що проблеми з водою в мешканців Краснодона виникли в останній місяць, а доти вона подавалася цілодобово, якби не одне “але”. Я виросла в Краснодоні, там живуть мої батьки, родичі й друзі, раз на два місці я туди приїжджаю і знаю проблему справді не з чуток. Вода на Луганщині – це розкіш, якої вас можуть позбавити в будь-яку мить. Так, можливо, її собівартість висока. Але люди мають лічильники й сумлінно сплачують за воду стільки, скільки її спожили. Не дрібним чиновникам вирішувати, хто скільки літрів води на день має використовувати. Їхнє завдання – забезпечити безперервне водопостачання в квартири й будинки.
А якщо вони неспроможні виконувати свої обов’язки – поступитися місцем тим, хто зможе.
Шахтарі хоч можуть на роботі помитися
– Ми вже 10 років отримуємо воду за графіком з 5-ї до 9-ї години зранку і ввечері. Точніше, повинні б отримувати. Але її не завжди дочекаєшся, – розповідає мешканка “кварталу Лютикова”, що в місті Краснодоні на Луганщині, пані Наталя. – Шахтарі задоволені, що мають можливість хоч у бані на шахті покупатися, бо вдома воду важко “впіймати”. 5 година вечора – води нема. Телефонуємо у водоканал. “А ви де проживаєте?” – запитує диспетчер. Кажу: квартал Лютикова. “У вас сьогодні води не буде”. А коли буде? “Чекайте”. Чому води немає, зазвичай не пояснюють. Іноді кажуть, що аварія, іноді просто грубіянять, а частіше за все просто не піднімають трубку. Час від часу сидимо без води по 4-5 днів.
Така ж сама ситуація з водою і в центрі міста.
– Та який там графік! Воду подають як їм там заманеться, – обурюється мешканка вулиці Першокінної. – Учора весь день не було. Іноді дадуть уночі на пару годин, іноді вдень, коли всі на роботі.
Кожна сім’я цього шахтарського краю знає, що водою треба запасатися, бо невідомо, коли вона потече з крана наступного разу. Люди напускають ванни, наповнюють баки, банки, каструлі – усі вільні ємності, що є в хаті.
Прання – то взагалі окрема історія. Звичайною машинкою не завжди пощастить попрати. Адже воду можуть лише на годину ввімкнути. Тож люди пристосувалися купувати величезні пластикові баки на 100-500 літрів і спеціальні пральні машини, які можна до цих баків приєднати. Так і рятуються.
У приватному секторі з водою ще гірше.
– У нас по вулиці Третій Провулок Ватутіна (так вона дивно називається. – Авт.) по 10 днів не дають воду, – бідкається власник будиночка пан Сергій. – Сусідка зателефонувала на гарячу лінію до Кабміну, почала скаржитися. А їй кажуть: та не може такого бути, щоб 10 днів не було води! Хоча після того дзвінка ситуація покращилася. Щоправда ненадовго…
Найбільше болить краснодонцям те, що немає кому поскаржитися. Кажуть, навколо кругова порука: начальник водоканалу – друг голови санстанції, і обидва товаришують з мером Краснодона.
Знову загроза жовтухи?
Проблему з водою в Краснодонському районі вже обіцявся розв’язати Віктор Янукович, ще перебуваючи на посаді прем’єра. Якщо Віктор Федорович обіцянку забув, то ми йому нагадаємо.
У червні 2003 року в містечку Суходольську Краснодонського району понад 700 чоловік захворіли на жовтуху. Висновок Міністерства охорони здоров`я звучав так: основною причиною спалаху вірусного гепатиту А жителів м. Суходольська є забруднення мереж водопостачання. У МОЗ наголошували, що 100% амортизації систем водозабезпечення та каналізування, високе стояння ґрунтових вод та подача питної води за графіком з перервою від одної до трьох діб і призвели до епідемії жовтухи.
У зв’язку з надзвичайною ситуацією до Суходольська приїхав прем’єр Янукович. На нараді розповідав про очевидні речі, що водоканалізаційне господарство потребує докорінної реорганізації і доручив Мінфіну та Державному казначейству виділити необхідні кошти на ремонт і відновлення водоканалізаційної мережі міста.
Тодішній голова Луганської облдержадміністрації Олександр Єфремов бідкався, що в цілому по області 52% водопровідних мереж повністю зношені, а в таких шахтарських містах, як Антрацит, Ровеньки, Брянка, Кіровськ, Краснодон, Стаханов, Суходольськ, Зорінськ, – на 70%.
У серпні Єфремов рапортував Януковичу, що епідемію гепатиту локалізовано і населення забезпечили безперервним постачанням питної води.
Це було вісім років тому.
– Сьогодні ситуація з водою краща, ніж була тоді, – розповідає мешканка Суходольська пані Неля. – Ми ж тоді місяцями сиділи без води. Це був жах. Зараз, як в усіх. Графіка як такого нема. Але час від часу вода з’являється. Можуть увечері дати, можуть у обід, можуть зранку. Але все ж таки звичайну пральну машинку-автомат ми поставити не ризикуємо.
Найцікавіше, що ціна води на Луганщині – одна з найвищих в Україні.
Наприклад, за один кубометр води мешканець Краснодона сплачує 7 грн. Водночас киянину такий самий обсяг води коштує 3,18 грн., а львів’янину – 4,54. Жителі Луганщини вже змирилися з високими тарифами, аби вода була. Але й за 7 грн. за куб її далеко не завжди виявиш у крані.
Невиконана обіцянка Януковича
Наприкінці травня мешканці Краснодона побачили на своїх під’їздах оголошення: у зв’язку з підготовкою до осінньо-зимового періоду воду кожного вівторка з 8-ї ранку відключатимуть на добу – нібито проводитимуть ремонтні роботи.
Щоб дізнатися, чому краснодонці потерпають від браку води і що це за ремонт такий, що кожного тижня потрібно на цілу добу вимикати воду, телефонуємо до начальника Краснодонського водоканалу Сергія Канюки.
– Мешканці Краснодона, Суходольська, Молодогвардійська скаржаться на проблеми з водою, по кілька днів люди сидять без води. У чому проблема? – запитуємо в начальника водоканалу.
– Це коли була скарга? – питанням на питання відповідає пан Канюка.
– Скаржаться регулярно. Буквально вчора весь день не було на “кварталі Лютикова”. Постійно жаліються мешканці Молодогвардійська.
– Учора на “кварталі Лютикова” проходили ремонті роботи, тому не було води. У нас із вівторка на середу вимикається місто, і ми здійснюємо підготовку до зими. Але до кожного не доходить, напевно. У нас до літа завжди цілодобово вода подається. Зараз спека. Виливають багато в землю. Це наш біч. Тому що ми живемо тут на камінні і кожен хоче в себе щось вирощувати й думає, що цю воду можна лити скільки заманеться… Але колись його треба ремонтувати, тому й відключають.
– А за яким графіком відключають?
– За яким графіком? Є аварійна ситуація, воду відключають, ремонтують і включають.
– І такі ситуації через день трапляються?
– А ви вважаєте, якщо 80% зношених мереж, вони щодня не можуть виникати?.. Тільки місяць вода подається за графіком. Решту часу в нас вода подавалася цілодобово.
– А що то за ремонтні роботи, через які щотижня на добу потрібно вимикати воду?
– Ремонті роботи, які необхідні. Існує поняття “підготовка до зими”, коли треба ремонтувати водопроводи. Їх колись треба ремонтувати чи ні?
– У Києві до зими, напевно, теж готуються. Але чомусь кожного тижня на цілий день холодну воду не вимикають…
– Я не знаю, як у Києві не ремонтують холодну воду. У Краснодоні ремонтують.
– Чому в Краснодоні ціна на воду одна з найвищих по Україні?
– Щоб у Краснодон дати воду, її треба гнати 45 км. У нас артезіанська вода, зі свердловини.
– Ваш водоканал пов’язаний з Луганським, який передано в концесію росіянам?
– Не пов`язаний, – уже кричить у слухавку пан Канюка.
Згодом заспокоюється й розповідає, що прем’єр Азаров знає: для розв’язання проблеми водопостачання тільки Краснодону потрібно 99 мільйонів гривень.
– А скільки коштів є на сьогодні?
– Ну звідки вони є?
– У бюджеті ж мають бути передбачені кошти на житлове господарство.
– Ніяких коштів зараз нема. А взагалі нам держбюджет винен 14 мільйонів. Не дають.
– Тобто якщо ви не знайдете 99 мільйонів, то ситуація з водою в районі погіршуватиметься?
– Звісно
– І жодних планів залучення інвесторів у вас нема?
– Поки що немає. Поки ми виживаємо самі
– А не боїтеся, що спалах жовтухи повториться?
– До вашого відома, після того, яку була жовтуха у 2003 році в Суходолську, гроші, які нам запланували дати, так і не дали.
– Але ж тоді сам прем’єр Янукович приїжджав і обіцяв.
– Тоді не тільки Янукович, усі приїжджали…
– І нічого не зробили?
– Ні.
...Можливо, я б повірила розповідям пана Канюки про те, що проблеми з водою в мешканців Краснодона виникли в останній місяць, а доти вона подавалася цілодобово, якби не одне “але”. Я виросла в Краснодоні, там живуть мої батьки, родичі й друзі, раз на два місці я туди приїжджаю і знаю проблему справді не з чуток. Вода на Луганщині – це розкіш, якої вас можуть позбавити в будь-яку мить. Так, можливо, її собівартість висока. Але люди мають лічильники й сумлінно сплачують за воду стільки, скільки її спожили. Не дрібним чиновникам вирішувати, хто скільки літрів води на день має використовувати. Їхнє завдання – забезпечити безперервне водопостачання в квартири й будинки.
А якщо вони неспроможні виконувати свої обов’язки – поступитися місцем тим, хто зможе.
Анна Ященко
Комментариев нет:
Отправить комментарий