Тисячі років тому ми прийшли на цю землю, і назвали її своєю.

    Тисячі років тому ми прийшли на цю землю, і назвали її своєю. На пагорбах могутньої ріки постало місто, пророцтво про яке було сказане одним з апостолів. Древнє і вічно молоде водночас. Місто Князів, кожен з яких був моїм братом і слава кожного з них є і моєю славою.
Тисячу років тому ми створили державу, рівної якій не було на той час. Імперію, що простяглась від Балтійського до Чорного моря, від Вісли до Тамані.

    Величні міста і золотоверхі храми, сила великої культури і не менш видатної армії – все це було і залишається нашим. Не підвладне часу, бо міняється разом з ним – від князя і до гетьмана, від Святослава і до  Степана, від Тараса і до Ліни.

    І це все – моє. І твоє. Наше, українське.

Чому провокація у Львові 22.06.2011 провалилася?

Провокація провалилася

    Несправжні євреї (насправді представники проросійських радикальних організацій), які приїхали до Львова 21 червня, щоб як і 9 травня потовктися на могилах (вони це називають "поприбирати могили" або "помолитися за загиблих"), цього ж дня спакували валізи. Як стало відомо УНІАН, співробітники правохоронних органів м`яко так зустріли їх, пояснили, що всі заходи заборонені судом та особисто провели на залізничний вокзал, щоб відправити додому. Особисто. А ще нам вдалося дізнатися, що кілька сотень провокаторів зупинили ще, коли вони збиралися виїжджати з Одеси. Ось так, вміють наші правохоронці бути із своїм народом, коли хочуть або коли цього хоче Президент. Бо для провокації потрібні не двоє, як стверджують політтехнологи, маючи на увазі провокатора та провокованого. Окрім згаданих потрібні ще влада та силові структури, які цю провокацію підігрівають та дооформлюють. Принаймні, на 9 травня було саме так. Ми не знаємо, що допомогло зрозуміти владі, що не можна так давати використовувати власні міста для тренувань іноземних спецслужб. Але виглядає так, що цього разу операція під назвою друга серія провокацій "одеські євреї їдуть до Львова" завершилась пшиком. Не вкилючено, що свою роль зіграли представники дипломатичного корпусу. Якраз напередодні 22 червня з Олегом Тягнибоком зустрічалися представники західних держав.