Показаны сообщения с ярлыком Сергей Костаков. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Сергей Костаков. Показать все сообщения

суббота, 16 июля 2011 г.

«Я повинен сидіти, бо комусь так хочеться»... Сергій Костаков

    39-річний киянин і підприємець Сергій Костаков – не така відома особа, як Юлія Тимошенко чи Юрій Луценко. Його судять у тому самому Печерському суді, але журналісти не збираються на ці засідання десятками. І не переймаються тим, що на прохання захисту Костакова дозволити трансляцію слухань суддя Крістіна Тарасюк глузливо перепитала: «Що прямо-таки пряме включення?» – і заборонила навіть фотографувати суд.

    Костаков – один із восьми осіб, затриманих після торішнього Податкового майдану за різними звинуваченнями. Йому закидають пошкодження автомобіля Skoda Octavia, що належить представнику одного з не найвідоміших банків Андрієві Ільїну.

    За цей тяжкий злочин Костакову, чия провина ще не доведена, вже довелось пробути під вартою понад сім місяців, хоча на цьому не наплягав навіть постраждалий. На підписку про невиїзд його випустили лише 11 липня. До того активістові не допомагало навіть заступництво народних депутатів (Королевської, Ар’єва, Донія, Парубія, Катеринчука та інших), які на вимогу судді змушені були просити за Костакова особисто, оскільки в листах за їхніми підписами суддя Тарасюк підозрювала фальшивку.

среда, 29 июня 2011 г.

Обращение политзаключенного Сергея Костакова

    «Люди, помогите! Против моей семьи начались незаконные действия. Вчера (25 июня) мою жену и дочку вывели из машины жены, и увезли автомобиль на штрафплощадку, якобы по решению Подольского райсуда Киева. Решение предъявлять отказались. На суд никто не приглашал. Кроме того выяснилось, что в Подольском районе возбуждено уголовное дело по обвинению моего отца в подделке документов.

    Я отказался сотрудничать с ними. Думаю, это их мне ответ. Мне очень тяжело осознавать, находясь здесь, что мою семью рвут и шантажируют. Прошу всех, кто может помочь, помогите! Прошу не для себя. Распространите информацию о происходящем как можно шире, иначе они и до моих родных доберутся».